КОМУНІКАЦІЙНІ ПЛАТФОРМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ ДУМКОЮ

Анотація

Мета роботи. У ХХІ столітті виникає необхідність вивчення мережевої комунікації як провідного виду спілкування та інформування людства. Комунікаційний процес потребує деталізації та поглибленого вивчення. Наукова новизна. Виникнення нових жанрових форм, синтезації матеріалів, розширення меж спілкування та можливість оприлюднення будь-якого матеріалу призводять до виникнення новітніх комунікаційних та інформаційних площин, утворення принципово нових одиниць у соціальних комунікаціях. Однією з таких вважаємо комунікаційні платформи, що під час свого розвитку виокремились як самостійні одиниці: відмежувалися від соціальних мереж, інтернет-торгівельних платформ, мережевих каналів, набули самостійних класифікаційних рис та перетворилися в автономну та неповторну площину. Висновки. Запропоновано бачення комунікаційних платформ як складових комунікаційного процесу. Здійснена спроба відмежування їх від уже усталених одиниць: ЗМІ, соціальних мереж, інформаційних каналів тощо. Проаналізовано наукові погляди провідних вчених України. Здійснено анкетування українців обсягом 550 респондентів. Це дало авторам розуміння ставлення українців до інформаційного поля, розміщеного на комунікаційних платформах. Здійснений аналіз свідчить, що аудиторія не розуміє суттєвих відмінностей комунікаційних платформ від інших різновидів спілкування та інформування у мережі. Це пояснюється прогалинами у медіаграмотності серед населення.