УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЦИФРОВІЙ ЕКОСИСТЕМІ

Анотація

Мета дослідження – розроблення змісту дослідницьких категорій у сфері розвитку інноваційної екосистеми, виявлення особливостей створення мережевих екосистем за різними можливими критеріями класифікації, формування напрямів та моделей ризик-орієнтованого управління та цифрової адаптації для інноваційних екосистем. Методологія дослідження базується на наявних теоретичних результатах у сфері управління інноваціями, ризик-менеджменту та напрямах цифрової трансформації екосистем. У дослідженні використано діалектичний підхід, системний аналіз, методи стратегічного управління та моделювання. Наукова новизна полягає у формуванні моделі управління ризиками в інноваційній екосистемі, яка включає процедури стратегічного аналізу та стратегічного управління, є основою інноваційного розвитку організації та спрямована на запобігання ризикам та мінімізацію втрат, пов’язаних з використання інновацій. Висновки. Інноваційні екосистеми – це самоорганізовані структури, які мають стійкі взаємозв’язки між окремими учасниками, спрямовані на формування гнучкого, адаптивного середовища. Інноваційний розвиток екосистем полегшує процес від народження ідеї до розробки, комерціалізації, впровадження та підтримки різного роду інновацій. Дослідження архітектури інноваційних екосистем і ключових учасників у різних мережевих системах підтверджує різноманіття видів, відмінності в охопленні та моделях взаємодії. Ідентифікація інноваційних екосистем із застосуванням ризик-орієнтованого підходу забезпечує безперервність процесів ідентифікації існуючих ризиків та їх мінімізації за рахунок залучення стратегічного менеджменту та використання інструментів моніторингу, що дозволяє оновлювати архітектуру екосистеми, виявляти слабкі місця та впроваджувати оновлені і вдосконалені моделі.