СИСТЕМА ПРИЙМЕННИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Метою дослідження є тлумачення прийменників сучасної української мови, зокрема дослідження семантичних типів вторинних прийменників. Методологія дослідження базується на філософському підході до вивчення нових актуальних вчень про функціональні одиниці мови, оцінці принципів тлумачення прийменників та їх аналогів, практичного використання отриманих результатів. Використано описовий, компонентний, структурний, дистрибутивний методи дослідження. Наукова новизна полягає в розв'язанні питання тлумачення прийменника, поясненні сучасних процесів переходу повнозначних слів у прийменники, розробленні нових семантичних типів, що позначаються вторинними прийменниками. Висновки. Дослідження прийменникової системи розвивалося в трьох основних напрямах. Найпоширенішою концепцією є тлумачення прийменника як службової частини мови з послабленим лексичним значенням. Похідні прийменники є одиницями (структурно-синтетичними (однокомпонентними) / аналітичними (багатокомпонентними)), функціонально і семантично тотожними прийменникам, але структурно складнішими.