ЩАСТЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ УТВОРЕННЯ

Анотація

Анотація. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування психологічного феномена щастя, як психологічного утворення (з’ясування суті, характеристик, змісту трактувань та детермінант розвитку) з огляду на непересічну актуальність проблеми та її міждисциплінарне дослідження. Методологія дослідження. У дослідженні були використані взаємодоповнюючі методи: дедуктивні та індуктивні, аналіз та синтез джерел наукової літератури, присвячених феномену щастя, узагальнення наукових досліджень, систематизація, інтерпретація, виокремлення базових напрямів, метод спостереження та самоаналізу, опитування, бесіда, тестування. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі щастя як психологічного феномена та побудові компонентної моделі. Висновки. Авторами визначено позиції розуміння щастя: як мотиву і життєвої мети та як результату діяльності людини. Визначено, що прагнення людини до щастя співвідноситься з ідеєю її самодостатності, реалізованості та творчості. Проаналізовано пастки, які можуть траплятися на шляху до благополуччя, щастя, а також проаналізовано важливі чинники, з якими корелює та не корелює щастя. З’ясовано детермінанти, широкий спектр чинників щастя, що визначаються як об’єктивними обставинами життя людини, так і своєрідністю особистості. Побудовано компонентну модель щастя-благополуччя, що визначається через змінні фізіологічного, когнітивного, афективного (емоційного), соціального та особистісного рівнів індивіда. Аналіз психологічного феномена щастя, як психологічного утворення, що характеризується задоволеністю і свідомістю життєдіяльності людини, домінуванням позитивного емоційного стану та базується на інтеграції компонентів щасливого життя створює передумови для перспектив дослідження у напрямку з’ясування ефективних методів вивчення щастя, його динаміки та ефективних стратегій розвитку.